Освітня програма

І. Призначення закладу та засіб його реалізації

 Ідея компетентнісного підходу до сучасної освіти є наскрізною і визначальною на сьогоднішній день. Надання пріоритетів формуванню у дітей — як дошкільного,  молодшого шкільного віку та шкільного віку — формуванню готовності здобувати знання самостійно протягом усього життя поставило нагальну потребу у виробленні власної концепції розвитку комплексу, яка прокладає стратегічний напрям у роботі колективу закладу, допомагає поєднати цілі та очікуваний результат, усвідомити їх усім учасникам навчально-виховного процесу.

 Серед сучасних моделей освіти виділяють модель 4К, що включає чотири ключові компетентності, що починаються з букви «К»: креативність, комунікація, кооперація (співпраця), критичне мислення. Реформування змісту та гуманізація цілей дошкільної, початкової, базової та повної  освіти України, суть якого полягає в реалізації компетентнісної парадигми, орієнтує педагогів на впровадження у педагогічну практику цілісного підходу до розвитку особистості.

 Важливим показником життєвої компетентності вихованця закладу, його життєздатності, спроможності правильно орієнтуватися у життєвих реаліях та допомагати собі розв'язувати проблеми є цілісне світобачення, фундамент якого закладається саме в дошкільному віці.

 Тому освітня діяльність у дошкільному віці має спрямовуватись на становлення дошкільної зрілості, важливою ознакою якої є сформованість базових особистісних якостей дитини, таких як: міжособистісна злагода, міжособистісне партнерство, самостійність, чуйність, шанобливість, допитливість, спостережливість, креативність, розсудливість. Вказані якості є базовими для становлення особистості дитини, ступінь їх розвитку визначає передусім рівень її психічної активності, створює можливості для подальшого саморозвитку на етапі молодшого шкільного дитинства.

  Призначення закладу: реалізація права дитини на здобуття дошкільної, початкової, базової та повної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту на подальших етапах.

 Основним засобом реалізації призначення закладу освіти є здійснення освітньої діяльності відповідно до загальноосвітніх програм ступенів освіти:

- дошкільна освіта;

- початкова загальна освіта.

- базова середня освіта.

- повна середня освіта.

  Реалізація призначення закладу здійснюється через забезпечення в освітній діяльності таких принципів:

 · гуманізм, як норма поваги до особистості та основа побудови партнерського спілкування з дитиною;

 · інтеграційні засади побудови та організації освітнього процесу;

· визнання самоцінності кожного вікового періоду та орієнтація на вікові особливості;

· створення сприятливих умов для формування і розвитку у дитини  з особливими освітніми потребами пізнавальних, психічних процесів, належної спрямованості на активність у соціумі, конструктивних мотивів поведінки, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує;

· урахування індивідуальних інтересів, здібностей, темпу розвитку дитини.

 Освітня програма передбачає:

-        формування     основ     соціальної    адаптації   та    життєвої    компетентності

дітей з вадами слуху та мовлення;

-        виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

-        утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

   Освітня програма КЗ «Болградська  спеціальна школа» є наскрізною, оскільки охоплює  дошкільну освіту, освіту на І (початкова середня освіта), ІІ (базова загальна середня освіта) та ІІІ (повна загальна середня освіта) ступенях навчання. Програма розроблена на виконання Законів України «Про дошкільну освіту», «Про освіту», «Про загальну середню освіту» Базового компонента дошкільної освіти та Постанов Кабінету Міністрів України від 21.08.2013 № 607 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами», від  21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», від 30.09.2020 № 898 «Про затвердження державного стандарту базової середньої освіти», наказу Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 № 144, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.03. 2013 № 410/22942 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів» та на підставі типових освітніх програм, затверджених наказами МОН України від 26.07.2018 № 814 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами», від 08.10.2019 № 1272 « Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, від 12.06.2018 № 627 «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти II ступеня для дітей з особливими освітніми потребами», від 22.07.2020 № 944 «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти III ступеня для дітей з особливими освітніми потребами».

ІІ. Обґрунтування мети та цільових завдань освітньої програми.

  Освітня програма передбачає:

• формування  основ  соціальної  адаптації  та життєвої компетентності дитини;
• виховання  елементів  природодоцільного  світогляду,  розвиток  позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;
• утвердження   емоційно-ціннісного   ставлення   до   практичної   та   духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

1. При реалізації освітньої програми забезпечити:

• логічну послідовність вивчення предметів, що розкривається у відповідних навчальних програмах;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу, основними формами якого є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також рекомендованими формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо;
• використання в освітньому процесі сучасних інноваційних технологій, систем (методик) навчання;
• науково-дослідницьку діяльність, участь у проектах;
• профільне спрямування навчання в старшій школі, що сформовано закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечення якісної його реалізації;
• роботу з обдарованими дітьми;
• навчання дітей з особливими освітніми потребами.

2. Здійснити навчально-методичне забезпечення освітнього процесу, зокрема підручниками та навчальними посібниками, схваленими Міністерством освіти і науки України.
3. Спрямувати освітній процес на задоволення потреб учнів у виборі програм навчання.
4. Запровадити в освітній процес школи сучасні технології навчання, зокрема: проєктні, інформаційно-комунікаційні, критичного мислення, інтерактивні технології, рейтингового оцінювання, окремі освітні тренди.
5. Враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення сформувати варіативну складову навчального плану, спрямувати її на підсилення предметів інваріантної складової. запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, розвивають індивідуальну орієнтованість особистості та формують її всебічний розвиток.
6. Реалізувати навчання за наскрізними лініями через: організацію розвивального освітнього середовища, роботу в проектах, позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
7. Забезпечити профільне навчання старшої школи за рахунок введення профільного предмета «Іноземна мова».
8. Врахувати вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.
9. Створити умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Мета освітньої програми:

Дошкільна освіта.

Освітня програма дошкільної ланки розроблена на виконання законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти. Зміст програми визначається Базовим компонентом дошкільної освіти. Освітня робота здійснюється за освітніми програмами «Я у Світі» (ранній вік, молодші та середні групи) та «Впевнений старт» (у старших групах).

Завдання освітніх ліній Базового компонента реалізуються на основі блочно-тематичного планування за принципом методичного конструктора та інтегрованого підходу до змісту та організації освітньої діяльності. Побудова освітнього процесу на засадах інтегрованого підходу забезпечує єдність та взаємопов’язаність усіх освітніх ліній БКДО у кожній темі, що реалізується як цілісна змістова та діяльнісна одиниця освітнього процесу. Особливістю освітньої діяльності у дошкільній ланці є застосування технології складання інтелектуальних карт як інструмента планування освітнього процесу на засадах інтеграції, методу навчально-пізнавальної діяльності, інструмента методичної та управлінської діяльності.

 Корекційно-розвивальна робота з дітьми дошкільного віку, які мають порушення мовлення, здійснюється за програмно-методичним комплексами  «Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ» (автор Рібцун Ю. В.), «Корекційно-розвиткова робота з дітьми із загальним та фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення» (автори І.В.Кравцова, Л.Л.Стахова), «Корекційна робота з розвитку мовлення дітей середнього дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення» (автор Л.І.Трофименко). Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності тощо. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання — фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Освітня програма дошкільної ланки КЗ «Болградська спеціальна школа» передбачає досягнення вихованцями на кінець дошкільного віку дошкільної зрілості та сукупності компетентностей, що є базою для подальшого особистісного розвитку в умовах шкільного навчання.

Початкова освіта.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Основними напрямами роботи початкової школи є:

1.Створення особистісно – орієнтованого освітнього простору, забезпечення індивідуалізації та диференціації навчально виховного процесу.

2. Забезпечення діяльнісного, розвивального, культурологічного, та комунікативного спрямування навчання та виховання

3. Інформатизація навчально виховного процесу, використання мультимедійних технологій, інформаційний всеобуч.

4. Створення умов для формування основ здорового способу .життя.

5. Психологізація навчально виховного процесу.

Базова загальна середня освіта.

Метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.

 Реалізація мети базової середньої освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:

• повага до особистості учня та визнання пріоритету його інтересів, досвіду, власного вибору, прагнень, ставлення у визначенні мети та організації освітнього процесу, підтримка пізнавального інтересу та наполегливості;
• забезпечення рівного доступу кожного учня до освіти без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу;
• дотримання принципів академічної доброчесності у взаємодії учасників освітнього процесу та організації всіх видів навчальної діяльності;
• становлення вільної особистості учня, підтримка його самостійності, підприємливості та ініціативності, розвиток критичного мислення та впевненості в собі;
• формування культури здорового способу життя учня, створення умов для забезпечення його гармонійного фізичного та психічного розвитку, добробуту;
• створення освітнього середовища, в якому забезпечено атмосферу довіри, без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу;
• утвердження людської гідності, чесності, милосердя, доброти, справедливості, співпереживання, взаємоповаги і взаємодопомоги, поваги до прав і свобод людини, здатності до конструктивної взаємодії учнів між собою та з дорослими;
• формування в учнів активної громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови;
• плекання в учнів любові до рідного краю, відповідального ставлення до довкілля.

Повна загальна середня освіта.

Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодіє з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору, самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Завданнями повної загальної середньої освіти є:

• виховання громадянина України;
• формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;
• виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності;
• виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина;
• реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
• виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і націй;
• виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців).

ІІІ. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

     Загальний обсяг навчального навантаження без корекційно-розвиткових занять для учнів 1-4 класів складає 3185 годин/навчальний рік:

- для учнів  1-го класу  складає 770 годин/навчальний рік;

- для учнів  2-го класу  складає 805 годин/навчальний рік;

- для учнів 3-го класу – 805 годин/навчальний рік;

- для учнів 4-го класу – 805 годин/навчальний рік

Загальний обсяг навчального навантаження без корекційно-розвиткових занять для учнів 5-10 класів складає 4130 годин/навчальний рік:

-  для учнів 5-го класу – 962,5 годин/навчальний рік

- для учнів 6-го класу – 1032,5 годин/навчальний рік

- для учнів  8-го класу - 1150 годин/навчальний рік

- для учнів 10-го класу - 1185 годин/навчальний рік.

     Загальний обсяг навчального навантаження без корекційно-розвиткових занять для учнів 11-12 класів  складає 1890 годин/навчальний рік:

    - для учнів  11-го класу – 962,5 годин/навчальний рік

- для учнів  12-го класу – 927,5 годин/навчальний рік.

     Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочому навчальному плані.

ІV. Тижневе навантаження по класам без корекційно-розвиткових занять на тиждень складає

V.Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової, базової, повної загальної середньої освіти.

        Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

        Базова загальна середня освіта здобувається після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року, повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

       Повна загальна середня освіта здобувається після здобуття базової загальної середньої  освіти.  Діти,  які  здобули  базову  середню  освіту  на             1 вересня поточного навчального року, повинні (можуть) розпочинати здобуття повної загальної  середньої освіти цього ж навчального року.

VІ. Перелік та пропонований зміст освітніх галузей.

     Державний стандарт початкової освіти, за яким працюватимуть 1-й, 2-й, 3-й, 4-й класи для дітей з тяжкими порушеннями мовлення, складається з освітніх галузей: «Мовно-літературна», «Математична», «Природнича», «Соціальна і здоров’язбережувальна», «Громадянська та історична», «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька», «Фізкультурна», які реалізуються через навчальні предмети.

      Державний стандарт базової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, за яким працюватиме 5 і 6 класи НУШ для дітей з тяжкими порушеннями мовлення і  порушеннями слуху, складається з освітніх галузей: «Мовно-літературна», «Математична», «Природнича», «Соціальна і здоров’язбережувальна», «Громадянська та історична», «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька», «Фізична культура», які реалізуються через навчальні предмети.

      Державний стандарт базової середньої освіти для дітей з порушеннями слуху складається з  освітніх галузей «Мови і літератури», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Технології», «Здоров’я і фізична культура», які реалізуються через навчальні предмети.

Типовою освітньою програмою ІІІ ступеня визначені базові предмети, вибірково-обов’язкові предмети, профільні предмети, які вивчаються на профільному рівні, з переліком орієнтовної кількості тижневих годин, спеціальні курси, які разом із профільними предметами відображають специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність.

До базових предметів належать: "Українська мова", "Українська література", "Зарубіжна література", "Іноземна мова",  "Історія України", "Всесвітня історія", "Громадянська освіта", "Математика", "Біологія і екологія", "Хімія", "Географія", "Фізична культура", "Захист Вітчизни".

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов'язковими предметами ("Інформатика", "Технології", "Мистецтво"), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учень може обрати два предмети - один в 11 класі, інший в 12 класі, або одночасно два предмети в 11 і 12 класах (у такому разі години, передбачені на вибірково-обов'язкові предмети, діляться між двома обраними предметами).

Частину навчальних годин навчального плану призначено для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі. Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

базові та вибірково-обов'язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

профільні предмети, які вивчаються на профільному рівні;

курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.

ОРІЄНТОВНА КІЛЬКІСТЬ
навчальних годин для профільних предметів

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у навчальних програмах, обраних для викладання предметів інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану.

VІІ. Форми організації освітнього процесу.

Основними формами організованої освітньої діяльності дошкільників є щоденні інтегровані заняття, підгрупові предметні заняття, індивідуально-групові заняття різної пізнавальної та продуктивної спрямованості залежно від віку дітей;  організовані ігри різних видів, спостереження, прогулянки, дослідно-експериментальна, художньо-продуктивна, театралізована діяльність. Зайнятість дітей за цими формами рівномірно розподіляється протягом їх перебування в закладі з урахуванням віку, працездатності в різний час, можливості поєднання з іншими видами діяльності відповідно до завдань освітнього процесу. Цілісне бачення та структура тематичних циклів, за якими будується освітній процес, відображаються у плануванні за принципом методичного конструктора.

Освітній процес здійснюється у очному форматі.

Основними формами організації освітнього процесу для початкової освіти є різні   типи   уроків і занять, екскурсії, спостереження, досліди, віртуальні  подорожі, спектаклі(інсценізації), тощо.     

Основними формами організації освітнього процесу для II та III ступенів навчання є різні типи уроку з:

 - формування компетентностей;                                   

  - розвитку компетентностей;                                                                     

  - перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;                            

  - корекції основних  компетентностей.                                                                                                                                    Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі,   квести,  інтегровані  уроки,  комбіновані  уроки,   інтерактивні  уроки,                                                                                                                          ділові ігри, практичні заняття.

    На етапі формування компетентностей учителі школи використовують віртуальні екскурсії (умовне «відвідування» визначних місць, огляд експонатів різних музеїв, виставок за допомогою мультимедійних ресурсів, Інтернету, яке організовує учитель-«екскурсовод» або учні, виконуючи ролі екскурсоводів, репортерів, дослідників, енциклопедистів), уроки-подорожі  (учні сидять за партами і одночасно подорожують за допомогою вказівок і порад учителя, відчуваючи себе мандрівниками-дослідниками, першовідкривачами, вченими науковцями, які вирішують важливу проблему, самі роблять висновки, підсумки-узагальнення), інтегровані уроки (це уроки інтегрованих зв’язків декількох предметів, вони дають можливість сформувати і яскравіше уявити навколишні взаємозв’язки і явища), уроки– кейси (з використанням необхідної сукупності матеріалу, взятого з  різних предметів з метою формування цілісної картини про явище чи об’єкт, який вивчається), уроки – взаємонавчання (учитель детально з демонстраціями пояснює матеріал, потім другий раз пояснює за допомогою опорних таблиць і конспектів, третій раз пояснює швидко, потім організовується групова робота над новим матеріалом з метою  засвоєння його на уроці).

    На етапі розвитку компетентностей – уроки-практикуми (учні працюють у парах або індивідуально за інструкцією або алгоритмом, що запропоновані вчителем (виміри на місцевості, робота зі схемами, ознайомлення із приладами й механізмами, проведення дослідів і спостережень тощо), навчально-практичні заняття неекспериментального характеру (на яких учні самостійно, але за спрямовувального керівництва й періодичного контролю вчителя, виконують певні види робіт, що передбачають набуття вмінь і навичок навчально-пізнавальної діяльності, а також розширення, поглиблення й узагальнення знань і формування наукового світогляду учнів через розв’язування задач, роботу з літературою), уроки-ділові ігри (на таких уроках визначаються конкретні  проблеми з теми, що вивчається. Вирішення цих проблем мають запропонувати учні – учасники гри, виконуючи свої ролі), конференції (відбувається ознайомлення  з новою інформацією за рахунок спілкування з різними інформаційними джерелами, обміну думками).

    На етапі перевірки та оцінювання досягнення компетентностей – уроки-заліки (це форма перевірки досягнень учнів з вивченої теми чи розділу курсу навчального предмета за переліком питань, що охоплюють основний зміст розділу (закони, теорії, ідеї, алгоритми), та диференційованими завданнями практичного й теоретичного характеру), практичні та лабораторні заняття (безпосередньо пов'язані з навчальним експериментом, дослідами, виконанням домашніх експериментальних завдань, розв'язуванням задач з використанням спостережень та дослідів), уроки-змагання (квести).

    На етапі корекції основних компетентностей –уроки-семінари (основними елементами даного уроку є оволодіння учнями знаннями певної теми, підготовка реферативних повідомлень з конкретних питань та підготовка дискусійних запитань до аудиторії), оглядові консультації (форма навчання, у процесі якої учень отримує відповіді на конкретні запитання або пояснення складних для самостійного осмислення проблем, можуть бути індивідуальними або груповими).

    Такий підхід в реалізації освітньої програми зумовлений необхідністю формування компетентностей  через діяльнісну спрямованість навчання, яка передбачає включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.   

   Повернути учням інтерес до шкільних предметів, зробити навчання цікавим, посилити бажання учитися – головні завдання КЗ «Болградська спеціальна школа». На нашу думку, сприяти вирішенню поставлених перед освітою завдань мають інноваційні  технології навчання.

   Упровадження нетрадиційних педагогічних технологій  суттєво змінило освітньо-розвиваючий процес, що дозволяє вирішувати багато проблем розвивального, особистісно-орієнтованого навчання, диференціації, гуманізації, формування індивідуальної освітньої перспективи учнів.

     Використання комп'ютерних технологій у закладі не тільки допомагає організувати навчальний процес з використанням ігрових методів, але й отримати більший зворотний зв'язок.

    Засоби мультимедіа дозволяють забезпечити найкращу, в порівнянні з іншими технічними засобами навчання, реалізацію принципу наочності, більшою мірою сприяють зміцненню знань і на практичних заняттях - умінь. Крім того, засобам мультимедіа відводиться завдання забезпечення ефективної підтримки ігрових форм уроку, активного діалогу "учень-комп'ютер".

    Освітній процес здійснюється у очному (для учнів 1-5 класів), очно-дистанційному  та дистанційному форматах (за заявами батьків та з приводу відсутності дозволу на работу пансіону).

 VІІІ. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з таких компонентів:

1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності навчального закладу.

     У комунальному закладі «Болградська спеціальна школа Одеської обласної ради» організацію освітнього процесу забезпечують 33 педагогічних працівника. З них: 20 - вчителі , 11 - вихователі.

     12 педагогів  є спеціалістами вищої кваліфікаційної категорії, 8 – першої кваліфікаційної категорії,   5  - другої кваліфікаційної категорії, 8  - з кваліфікаційної категорією «спеціаліст».

   В навчальному закладі працюють: один директор, один заступник з НР, 20 вчителів (з них 4 учителя початкової школи), 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог. Грамотне планування роботи шкільної бібліотеки у наданні допомоги учням і педагогам з метою забезпечення їхніх інформаційних потреб здійснює 1 бібліотекар.

В основній та старшій школи викладання української мови та літератури здійснюють 3 вчителя, зарубіжної літератури  – 1, англійської мови – 2, німецької мови – 1, предметів, що  входять в категорію суспільствознавчих дисциплін, – 1 вчитель,  предметів, що  входять в категорію природничих дисциплін, – 2 вчителя, предметів, що  входять в категорію здоров’язбережувальних дисциплін, – 2 вчителя,      навчає  математиці – 1,  інформатиці - 1, мистецькі дисципліни викладають 2 педагога, фізичну культуру – 2, «Захист України» – 1, трудове навчання та технології – 2, українську жестову мову – 1.

2. Підвищення кваліфікації педпрацівників.

Професійна підготовка вчителя не закінчується у стінах педагогічного навчального закладу. Вона продовжується протягом усієї професійної діяльності педагога. Основними напрямами підвищення кваліфікації можуть бути:

• розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій);
• формування у здобувачів освіти спільних для ключових компетентностей вмінь, визначених частиною першою статті 12 Закону України «Про освіту»;
• психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку, основи андрагогіки;
• створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливості (специфіка) інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами (до таких дітей, зокрема, можуть бути віднесені діти з інвалідністю, обдаровані діти, діти з національних меншин, діти, які не встигають опанувати навчальну програму з різних причин тощо);
• використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та кібернетичну безпеку;
• мовленнєва, цифрова, комунікаційна, інклюзивна, емоційно-етична компетентність;
• розвиток управлінської компетентності (для керівників закладів освіти та їх заступників) тощо.

   Відповідно до листа МОН № 1/9-141 від 04.03.20 року «Щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти» здійснюється перспективне планування підвищення кваліфікації у поточному році на наступний календарний рік шляхом затвердження педагогічною радою на основі пропозицій педагогічних працівників. Перспективне планування має важливе значення для всіх учасників цього процесу, це надає можливість попередньо і правильно спланувати свою ефективну роботу на наступний календарний рік з урахуванням загального попиту на їхні освітні послуги, бажаних напрямів, тривалості відповідних програм (зокрема, курсів, модулів тощо), визначитися зі строками та місцем (місцями) підвищення кваліфікації тощо.

Таким чином педагоги школи долучаються до творчої діяльності, мають змогу бути обізнаними із сучасними технологіями навчання, підвищенню власного фахового  і освітнього рівня.

ІХ.Навчально-методичне забезпечення. Типові освітні програми.

ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА початкової освіти спеціальних закладів загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами – затверджена наказом МОН України 26.07.2018р. № 814

ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА для 5-10 (11) класів   спеціальних закладів освіти  для осіб з особливими освітніми потребами – затверджена наказом МОН України 07.12.2021р. № 1317.

ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА  спеціальних закладів загальної освіти  ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами – затверджена наказом МОН України 12.06.2018р. № 627.

ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА  спеціальних закладів загальної освіти  ІІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами – затверджена наказом МОН України 22.07.2020р. № 944.

Х. Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

І ступень

Для учнів початкової освіти,такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних, їх використання посилює пізнавальний інтерес здобувачів освіти до навчання, діти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

 До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування               та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь                в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження                               та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що            є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти                  в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність               до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти,     їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних  соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання  з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Наскрізні лінії є соціально значимими над предметними темами, які допомагають формуванню у здобувачів освіти уявлень про суспільство в цілому; розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних життєвих ситуаціях.

     Інваріантна складова навчальних планів  закладу включає години корекційно-розвиткових занять, спрямованих на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме: розвиток зорового або слухового сприймання, мовлення, пізнавальної діяльності, психофізичний, соціально-комунікативний розвиток дітей з особливими потребами; розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодії з навколишнім середовищем з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності і творчості; формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання у закладі освіти; створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їх самостійності та життєво важливих компетенцій. Зміст корекційно-розвиткової роботи визначається з урахуванням особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами, мети, завдань та напрямів такої роботи.

Метою корекційно-розвиткових занять для дітей з порушенням слуху є формування у здобувачів освіти способів комунікативної діяльності, всебічний розвиток особистості, створення передумов для соціальної адаптації та інтеграції дітей.

  Основними завданнями корекційно-розвиткової роботи є:

• розвиток особистості (когнітивної, емоційно-вольової, ціннісно-мотиваційної, поведінкової сфер) та формування комунікативних навичок за допомогою словесної та жестової мов;
• подолання вторинних порушень пізнавальної діяльності;
• удосконалення навичок спілкування на слухозоровій основі (використання збережених аналізаторів та розвиток слухового сприймання) сприймання та продуктовання мовлення;
• розширення поняття про оточуюче середовище, поповнення запасу словесних та жестових одиниць;
• посилення слухового компоненту в умовах слухозорового та вібраційного сприймання мовлення;
• індивідуальна корекція порушень розвитку засобами лікувальних методик.

   Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: розвиток слухового сприймання та формування вимови, розвиток слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення та формування вимови, ритміка, лікувальна фізкультура.

   Метою корекційно-розвиткової роботи для дітей з тяжкими порушеннями мовлення є компенсація порушень мовленнєвого розвитку та створення умов для формування навичок вільної комунікації.

   Основними завданнями корекційно-розвиткової роботи є:

• визначення порушень мовленнєвого розвитку та механізмів їх виникнення;
• подолання мовленнєвих порушень з урахуванням механізмів їх виникнення та з     опорою на найбільш збережені компоненти мовленнєвої та пізнавальної діяльності;
• попередження появи вторинних порушень мовленнєвого (дисграфії, дизорфографії та дислексії) та пізнавального розвитку;
• формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування з урахуванням мотивації, мети та соціальних норм поведінки.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: корекція мовлення, корекція розвитку, логоритмика, лікувальна фізкультура.

Об'єктами оцінювання є результати навчання. Результати навчання учнів початкової ланки - це знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які мають робити внесок у формування  ключових компетентностей, визначених Державним стандартом, та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів. 

Види оцінювання, які використовуються у КЗ «Болградська спеціальна школа»:

• формувальнє оцінювання; 
• підсумковє оцінювання.

З урахуванням мети оцінювання  окремих результатів навчання з предмета вивчення, інтегрованого курсу (освітньої галузі) застосовується вербальна оцінка (оцінювальнє судження і рівнева оцінка – рівень результату навчання: «початковий» (П), «середній» (C), «достатній» (Д), «високий (В)») . 

  Результат оцінювання особистісних надбань учня/учениці у 1-4 класах виражається вербальною оцінкою, а об'єктивних результатів навчання учня/учениці у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – або вербальною оцінкою, або рівневою оцінкою.

ІІ ступень

Навчальні плани ІІ ступеня складені відповідно Типовій освітнійя програмі спеціальних закладів загальної освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, встановлюють погодинне співвідношення між предметами за роками навчання, визначають гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти, передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через навчальні предмети. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Наскрізні лінії є соціально значимими над предметними темами, які допомагають формуванню у здобувачів освіти уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних життєвих ситуаціях.

Навчання з наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища - зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети - виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов'язаний із конкретною наскрізною темою;
• предмети за вибором;
• роботу в проектах;
• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення здобувачів освіти до різних видів навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів 5 класу, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове оцінювання. За рішенням педагогічної ради КЗ «Болградська спеціальна школа» був визначений адаптаційний період, впродовж якого не здійснюватимється поточне та тематичне оцінювання (впродовж двох тижнів).

 Базова середня освіта має такі цикли, як адаптаційний (5—6 класи) та базового предметного навчання (7—9 класи), що дають змогу враховувати вікові та індивідуальні особливості розвитку і потреби учнів, а також забезпечити просування індивідуальними освітніми траєкторіями.

Навчальні плани ІІ ступеня КЗ «Болградська спеціальна школа» включають години корекційно-розвиткових занять, зміст яких зумовлений особливостями психофізичного розвитку здобувачів освіти (тяжкими порушеннями мовлення і порушеннями слуху) і реалізується через курси: «Корекція мовлення», «Лікувальна фізкультура», «Логоритміка», «Розвиток слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення та формування вимови», «Ритміка».

Метою корекційно-розвиткових занять для дітей з тяжкими порушеннями мовлення є: компенсація порушень мовленнєвого розвитку та створення умов для формування навичок вільної комунікації.

Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

1. Визначення порушень мовленнєвого розвитку та механізмів їх виникнення.

2. Подолання виявлених порушень з урахуванням механізмів їх виникнення та з опорою на найбільш збережені компоненти мовленнєвої та пізнавальної діяльностей.

3. Попередження появи вторинних порушень мовленнєвого (дисграфії, дизорфографії та дислексії) та когнітивного розвитку.

4. Формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування з урахуванням мотивації, мети та соціальних норм поведінки.

На корекційно-розвиткових заняттях відбувається:

– корекція слухового сприймання та формування на цій основі адекватного розрізнення та розпізнавання звуків української мови;

– корекція фонематичних уявлень та звуковимови як передумова оволодіння орфоепічними нормами української мови;

– корекція темпоритмічної та ритміко-інтонаційної сторін мовлення;

– корекція лексичної сторони мовлення на основі розширення словникового запасу, уточнення та диференціації лексичних значень слів, формування різних рівнів лексичних узагальнень, що виражає слово, та лексичної системності;

– корекція граматичної будови мовлення на основі формування та уточнення синтаксичних значень слів та значень граматичних категорій, поступового розширення та ускладнення синтаксичної структури речень, що сприймаються та використовуються дітьми, розвиток навичок морфологічного словотвору та словозміни, формування операцій граматичної трансформації;

− корекція зв’язного (діалогічного, монологічного) мовлення на основі формування умінь структурувати смислову ситуацію, виділяти в ній основі компоненти і виражати їх у мовній формі, уміння планувати зв’язну розповідь, переказувати почутий чи прочитаний текст, складати розповіді з опорою на наочність, за уявленнями та уявою;

– формування навичок усвідомленого мовного аналізу як основи для оволодіння і розвитку навичок читання та письма;

– попередження та корекція дислексій, дизорфографій і дисграфій.

  Метою корекційно – розвиткових занять для дітей з порушеннями слуху  є формування в учнів способів орієнтування, комунікативної діяльності, формування уміння сприймати мовлення на слух і створення на цій основі якісно нової, слухової / слухозорової навички для сприймання усного мовлення, як однією з передумов повноцінного входження в систему суспільних відносин, всебічний розвиток особистості. 

  Основними завданнями корекційно – розвиткової роботи з дітьми, які мають порушення слуху є:

• розвиток особистості (когнітивної, емоційно – вольової, ціннісно – мотиваційної і поведінкової сфер) та формування комунікативних навичок за допомогою усної та жестової мов (шляхом впровадження білінгвального методу навчання);

• подолання вторинних порушень пізнавальної діяльності;

• удосконалення навичок спілкування на слухозоровій основі (використання збережених аналізаторів та розвиток слухового сприймання), сприймання та продукування мовлення;

• розширення поняття про оточуюче середовище, поповнення запасу словесних та жестових одиниць;

• посилення слухового компоненту в умовах слухозорового та вібраційного сприймання мовлення;

• індивідуальна корекція порушень розвитку засобами лікувальних методик (лікувальної фізкультури, психотерапії та ін.).

 Основні напрями корекційно-розвиткової роботи:

- Мовленнєвий напрямок спрямований на попередження та подолання мовленнєвого недорозвитку у всіх його проявах від мотиваційного до продуктивного, діяльнісного. Цей напрямок включає такі змістовні складові: формування мотиваційного компоненту мовленнєвої діяльності, навичок сприймання та продукування мовлення, корекцію різних сторін мовлення; створення наочно-образного підґрунтя для розвитку мовлення.

- Пізнавальний напрямок призначений для розвитку пізнавальних процесів і функцій, на яких негативно впливає порушення слуху. Він включає такі змістові складові як: розвиток пам’яті, уваги, розумових дій та операцій, логічних форм мислення, формування пізнавальної активності, вміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки на доступному кожному учневі рівні.

- Сенсорний напрямок призначений для розвитку збереженого слуху та неушкоджених аналізаторів з корекційно-компенсаторною метою. Його змістовне наповнення включає: розвиток зорового сприймання, зорово-моторної координації, кінестетичних та тактильних відчуттів, формування компенсаторних навичок інформації через смак, запах, тактильні відчуття.

- Особистісний напрямок покликаний попередити та подолати невпевненість у собі, відчуття друговартості, обділеності, які можуть спричинятися усвідомленням проблем особистісного та соціального характеру, пов’язаних із власним порушенням та тими обмеженнями (у можливості вільного спілкування, отримувати інформацію з різних аудіо джерел тощо), які воно може накладати. Цей напрямок тісно пов’язаний з попереднім і ефективність його впровадження великою мірою визначається соціальним середовищем, створенням сприятливих психологічних умов з одного боку, та рівнем сформованості життєвих компетенцій, в тому числі мовленнєвих – з іншого.

ІІІ ступень

         Навчальні плани ІІІ ступеня складені відповідно Типовій освітній програмі спеціальних закладів загальної освіти  ІІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами.

У старшій школі, де навчання є профільним, обов’язковий для вивчення зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення окремих предметів, курсів за вибором загальноосвітніх закладів відповідно до загальної кількості годин, передбачених для кожної галузі, або шляхом застосування модульної технології.

Інваріантна складова Базового навчального плану формується на державному рівні і є обов’язковою для реалізації в усіх навчальних закладах, що дають повну загальну середню освіту.

Освітня потреба старшокласників у профільному навчанні задовольняється шляхом створення мережі загальноосвітніх закладів різного типу, яка складається з однопрофільних і багатопрофільних ліцеїв, гімназій, загальноосвітніх шкіл, що мають змогу повністю реалізувати профільність навчання, а також професійно-технічних навчальних закладів, коледжів. Крім того, освітня потреба учнів старшої школи у профільному навчанні може задовольнятися в межах освітніх округів.

Зміст освіти і вимоги до його засвоєння у старшій школі диференціюються за базовим і профільним рівнями. Базовий рівень визначається обов’язковими вимогами до загальноосвітньої підготовки учнів згідно з цим Державним стандартом, а профільний - навчальними програмами, затвердженими МОН.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісний підхід, який передбачає постійне включення учнів до різних видів навчально-пізнавальної діяльності, а також практична спрямованість процесу навчання. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків і наскрізних змістових ліній. Навчання за наскрізними змістовими лініями  реалізується насамперед через: організацію освітнього середовища; окремі предмети, роль яких при навчанні за наскрізними лініями різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов'язаний із конкретною змістовою лінією; предмети за вибором; роботу в проектах; позаурочну навчальну роботу і роботу гуртків.

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожного предмета, досяжні, якщо використовувати діяльнісний підхід, проблемне навчання, проектні технології, ситуаційні вправи, інтерактивні форми, роботу в парах/групах змінного складу тощо.

Метою корекційно – розвиткових занять  є формування в учнів способів орієнтування, комунікативної діяльності, засвоєння навчального матеріалу, всебічний розвиток особистості, створення передумов для соціальної адаптації та інтеграції підлітків у суспільство..

 Основні завдання корекційно-розвиткової роботи:

– зміцнення працездатності дитини, уміння цілеспрямовано працювати: ставити перед собою мету, усвідомлювати способи її досягнення, адекватно оцінювати результати;

– підсилення навчальної мотивації, бажання вчитися, віру підлітка у власні можливості, що можливе завдяки усвідомленню й оцінці реальних досягнень;

•  корекція і подолання негативних особливостей розвитку.

ХІ. Перелік програм з корекційно-розвиткової роботи для дітей із порушеннями слуху здобувачів освіти спеціального закладу.

1. Програма з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення та формування вимови» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з порушеннями слуху (Федоренко О. Ф., Патлай Ю. М.), 2018.
2. Програма з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення та формування вимови» для 6 – 10 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з порушеннями слуху (для глухих дітей) (О.Ф. Федоренко, В.В. Васильєва, Л.Ф. Юхимович, Е.С. Ільченко), 2022.
3. Програма з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення та формування вимови» для 11-12 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей із порушеннями слуху (для глухих дітей) (О.Ф. Федоренко, В.В. Васильєва,

          Л.Ф. Юхимович, Е.С. Ільченко), 2022.

4.   Програма з корекційно-розвиткової роботи для підготовчих, 1-6 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення «Лікувальна фізкультура» (А.В.Чепурний), 2016.

5.   Програма з корекційно-розвиткової роботи «Ритміка» для 5-10 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей із порушеннями слуху (для глухих дітей) (Вовченко О. А.), 2022.

6.     Програма з корекційно-розвиткової роботи для підготовчих, 1-4 класів для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення «Логоритміка» (Л.С.Куравська), 2016.

7.      Програма з корекційно-розвиткової роботи «Логоритміка» для 5-10 класів для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення (Л.І.Трофименко, О.А.Івашко, Л.С.Гавва, О.В.Абдул), 2017.

8.       Навчально-методичний  посібник «Корекційна  робота з розвитку  мовлення

          дітей середнього дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення (Л.І. Трофименко), 2016.

9.  «Корекція мовлення» Програма з корекційно-розвиткової роботи для підготовчого, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із тяжкими порушеннями мовлення (Л.І.Трофіменко, Л.С.Куравська), 2016.

10.  Програми з корекційно-розвиткової роботи «Корекція розвитку» для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із тяжкими порушеннями мовлення (підготовчий, 1–4 класи) (Рібцун Ю.В.), 2018.

11.   Програми з корекційно-розвиткової роботи «Корекція мовлення» для 5-10 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для осіб з тяжкими порушеннями мовлення (Л.І.Трофіменко, В.М.Ільяна, З.С.Мартинюк, Г.В.Грибань, О.О.Аркадьєва), 2022.

12.     Прорама «Корекційно-розвиткова робота з дітьми із загальним та фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення» (І.В.Кравцова, Л.Л.Стахова), 2019.

Перелік комплектів навчальних програм для дітей з тяжкими порушеннями мовлення та з порушеннями слуху базової середньої освіти спеціального закладу.

1. Комплект навчальних програм для дітей з тяжкими порушеннями мовлення для 1-4 класів предметів «Українська мова та літературне читання», «Іноземна мова (англійська)», «Математика», «Я досліджую світ», «Інформатика», «Трудове навчання», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Фізична культура».
2. Комплект навчальних програм для дітей з тяжкими порушеннями мовлення та порушеннями слуху для 5-6 класів НУШ: модельні навчальні програми з предметів мовно-літературної освітньої галузі («Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова англійська», «Іноземна мова німецька», «Українська жестова мова»), природнічої освітньої галузі (інтегрований курс «Пізнаємо природу», «Географія»), математичної галузі («Математика»), громадянської та історичної освітньої галузі (5 клас – «Вступ до історії України та громадянської освіти», 6 клас – «Історія України. Всесвітня історія»), соціальної і здоров'язбережувальної освітньої галузі (інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»), інформатичної освітньої галузі («Інформатика»), мистецької освітньої галузі («Мистецтво»), технологічної освітньої галузі («Технології»), з фізичної культури («Фізична культура»).
3. Комплект навчальних програм для дітей з порушеннями слуху для 8-10-х класів: «Українська мова», «Українська література», «Українська жестова мова», «Зарубіжна література», «Іноземна мова (англійська)», «Історія України», «Всесвітня історія», «Основи правознавства», «Алгебра», «Геометрія», «Біологія», «Географія», «Фізика», «Хімія», «Мистецтво», «Трудове навчання», «Інформатика», «Основи здоров'я», «Фізична культура»).
4. Комплект навчальних програм для дітей з порушеннями слуху для 11-12-х класів: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова (англійська)», «Історія України», «Всесвітня історія», «Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)», «Громадянська освіта», «Біологія і екологія», «Географія», «Фізика», «Астрономія», «Хімія», «Фізична культура», «Захист України», «Інформатика», «Технології».