|
|
Інформаційна сторінка закладу
Національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та інформаційної політики України спільно з Національною суспільною телерадіокомпанією України готує телевізійний урок «Всеукраїнський урок єдності», який буде присвячений темі протидії дезінформації та маніпуляціям. Урок буде транслюватися на телеканалі «Суспільне. Культура» 6 жовтня о 12:00, а також на Youtube-каналі «Перший». Ця ініціатива має на меті підвищити рівень стійкості українців до пропаганди та вдосконалити навички критичного мислення. Трансляція Всеукраїнського уроку єдності триватиме 30 хвилин. Наприкінці телевізійного уроку дітям буде запропоновано пройти тест-гру, яка складатиметься з 7 запитань. Для цього потрібно, щоб діти просканували QRкод на екрані та перейшли за посиланням.
17 листопада в закладах загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти країни проходить традиційний урок «Безпечна дорога додому» з основ безпеки дорожнього руху та попередження травматизму внаслідок дорожньо-транспортних пригод. Загальнонаціональний урок з безпеки дорожнього руху — один із заходів, який Міжнародний благодійний фонд «Допомоги постраждалим внаслідок ДТП» спільно з Міністерством освіти та науки України, проводить в рамках 2-го етапу національного Тижня безпеки дорожнього руху. Міжнародний благодійний фонд «Допомоги постраждалим внаслідок ДТП» понад 15 років працює у сфері безпеки дорожнього руху України, зокрема над попередженням дорожньо-транспортної аварійності та численних людських втрат на дорогах. Традиційно щороку Фонд долучається до організації заходів в рамках національного Тижня безпеки дорожнього руху, який є однією із найбільших інформаційно-просвітницьких платформ для привернення уваги суспільства до проблем дорожньо-транспортного травматизму в країні. Тижні мають на меті консолідацію зусиль державних органів, відомств, структур, зацікавленої громадськості та ЗМІ для напрацювання спільних рішень та розв’язання цієї проблеми.
ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ (21 листопада) 10 років тому ми продемонстрували Європі та всьому демократичному світові, що бачимо наше майбутнє в Європейському Союзі та що за це майбутнє ми готові боротися. 10 років тому ми розпочали шлях реформ, які мають остаточно змінити наше суспільство та засвідчити повний розрив із складним спадком радянщини, де вияв Гідності та Свободи був злочином, за який державна машина карала на смерть. 10 років тому ми виграли свій перший бій і зупинили гібридну агресію кремля, яку він здійснював через авторитарну проросійську владу в Україні та яка націлена проти наших цінностей, прав і свобод, проти демократизації країни, на знищення нашої державної незалежності. 10 років тому ми зафіксували історію нашої першої перемоги у цій війні – Революції Гідності. Потужність, єдність і масовість громадянського спротиву, самопожертва Героїв Небесної Сотні не залишили проросійській диктатурі шансу в Україні. 10 років тому ми сформулювали нашу національну ідею – Гідність і Свобода України. Ця ідея викристалізувалася суспільством на Майдані. Не в один момент, а впродовж тривалої і виснажливої боротьби – усі три місяці, доки тривала Революція Гідності, українці дискутували, сперечалися, обговорювали – якою має бути країна, за яку вони боролись і готові були віддати життя. Так, у вирі борні, з багатоголосся поглядів і цінностей, Майдан витворив спільний для всіх українців ідеал майбутньої України. Під час Революції Гідності та під час війни з російським агресором українці довели свою відданість демократичному шляху розвитку, нагадали світові справжній сенс демократичних цінностей. Стійкість українців, які відстояли десять років тому та боронять сьогодні свою країну, свої Гідність і Свободу, вразила Європу та світ. Інтелектуали та політики демократичних країн визнають, що від результатів війни, яку розв’язала росія проти України, залежить не лише наше майбутнє, а й майбутнє Об'єднаної Європи та усього світу. Майдан став каталізатором трансформацій, які з початку повномасштабного вторгнення російського агресора в Україну надали Європейському Союзові потужну енергію розширення. Сьогодні наша країна, яка продовжує боротьбу за Гідність і Свободу, є лідером цього процесу. Боротьба за демократичні цінності об'єднала навколо України усі цивілізовані держави. Сьогодні ми дякуємо всім гідним і вільним. Тим, хто зі щитом і хто на щиті. Для яких найважливішими цінностями були, є і будуть Гідність і Свобода. Гідність і Свобода – руйнують імперії. Гідність і Свобода – об'єднують країни та згуртовують громадян. Гідність і Свобода – перемагають завойовників і диктаторів. Гідність і Свобода – рушії поступу та добробуту України. Гідність і Свобода – найважливіші інвестиції в майбутнє України. Гідність і Свобода – це те, за що ми боремося і що надає нам силу. Те, що нас єднає і що ми виявляємо навіть у найважчі періоди нашої історії. Те, що втримало нашу оборону в найскладніші часи і що дасть нам силу вибороти Перемогу. Адже наша зброя, як і ми, заряджена нашою Гідністю і жагою Свободи. Помаранчева революція Помаранчева революція – це масові протести, спричинені разом з іншими факторами системними порушеннями виборчого законодавства на користь одного з кандидатів під час виборів президента України у 2004 році. Основними конкурентами на президентських виборах були тодішній прем’єрміністр Віктор Янукович і лідер опозиційного блоку «Наша Україна» Віктор Ющенко. Передвиборча риторика В. Януковича будувалася навколо ідей посилення проросійського вектора зовнішньої політики України, захисту російської мови, надання їй статусу офіційної чи навіть другої державної та запровадження інституту подвійного громадянства для українців. Також активно просувалася маніпулятивна ідея «Донбасу як годувальника України». Віктор Ющенко виступав із проукраїнськими та проєвропейськими гаслами, які поєднував із тезами про збереження дружніх відносин із росією. Також декларувалися гарантії дотримання основних демократичних свобод та боротьба з корупцією. Таким чином, уже до першого туру президентських виборів конкуренція між двома кандидатами чітко виявила протистояння двох геополітичних орієнтацій – проєвропейської та проросійської. Протести розпочалися 21 листопада 2004 року та завершилися, на думку деяких дослідників, 3 грудня 2014 року, коли Верховний Суд України, визнавши факт порушень під час проведення другого туру, оголосив про його повторне проведення. Однак акції на підтримку проведення чесних виборів тривали до моменту оголошення результатів переголосування другого туру – 28 грудня 2004 року. Епіцентром протестів стало середмістя Києва – майдан Незалежності та Хрещатик. Ці події було названо Помаранчевою революцією через помаранчевий колір символіки виборчої кампанії кандидата в президенти Віктора Ющенка. Причини Помаранчевої революції 1. «Багатовекторність» політичного курсу України, балансування між інтересами росії та Заходу, відсутність чіткої політики, спрямованої на позбавлення економічної, політичної та ментальної залежності від росії. 2. Інформаційна війна, яку розв’язала росія, прагнучи зберегти свій вплив на Україну. 3. «Касетний скандал», пов’язаний з оприлюдненням записів щодо причетності президента Леоніда Кучми до вбивства журналіста «Української правди» Георгія Ґонґадзе та до постачання українських систем радіорозвідки в Ірак. 4. Ізоляція України внаслідок «касетного скандалу» на міжнародній арені, що підштовхнуло президента Леоніда Кучму 2003 року до участі в інтеграційному утворі – Єдиному економічному просторі, який дав змогу рф утримувати Україну у сфері свого впливу. 5. Утвердження олігархізації в Україні, що негативно позначилося на політичній та економічній ситуації в державі. Пам'ятаємо! Єднаємося! Переможемо! Інформаційні матеріали до 90-х роковин Голодомору 1932–1933 років. Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2023-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 25 листопада. Долучіться в цей день о 16.00 до Загальнонаціональної хвилини мовчання. Згадайте про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів. Цього року ми вдруге вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, яка супроводжується геноцидними діями Росії проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані. У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим вчинив злочин геноциду проти Українського народу. Сьогодні його спадкоємець – рашистський режим прагне знову вчинити на українській землі геноцид. Голодомор здійснило керівництво ВКП(б) та уряд СРСР у 1932–1933 роках шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці. Україна внаслідок геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу. Метою злочину було знищення українського народу як національної групи. Комуністичний тоталітарний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям. Тобто розрахунок був на фізичне знищення нашої нації. Через 90 років після Голодомору-геноциду росіяни знову застосовують проти українців методи геноциду, щоб знищити нашу ідентичність, культуру, мову – знищити українську націю як таку. Для цього окупанти масово вбивають і депортують українців, руйнують міста. В умовах нинішньої російської агресії наша пам’ять про Голодомор 1932– 1933 років є чинником суспільної мобілізації українців і світової спільноти для протидії агресору. Станом на жовтень 2023 року визнали Голодомор 1932–1933 в Україні актом геноциду парламенти 28 держав. Відтак вшанування пам’яті жертв Голодомору проходить під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!». Водночас пам’ять про використання тодішнім кремлівським режимом у 1932–1933 роках голоду як інструменту здійснення злочину геноциду проти українців повинна слугувати засторогою для недопущення виникнення голоду будь-де на планеті, засторогою недопущення провокування і використання продовольчої кризи нинішнім кремлівським агресором для досягнення своїх цілей.
Інформаційнаїпідтримка документального проєкту «Незламні діти. Я чекаю». Документальний проект “Незламні діти. Я чекаю” розповідає історії українських дітей, які побачили війну на рідній землі, але не покинули своїх мрій та переконань. Проєкт документує свідчення дітей про воєнні злочини рф проти українського народу та людяності. Серед героїв фільму 12-ти річна Яна з Нью-Йорка Донецької області, яка опинилась з мамою і братом на вокзалі в Краматорську під час обстрілу рф 8 квітня 2022 року. Їх родині вдалось вижити, але Яні та її мамі довелось пройти протезування кінцівок в США. Також своєю історією поділились Анна та її брати Матвій і Андрій. Їх мати Ївга доєдналась до медичного батальйону “Госпітальєри” після того, як їх батько загинув на фронті. Соломія грає на сопілці та збирає гроші для ЗСУ. Дівчинка чекає, щоб її тато повернувся з війни з перемогою та вони всієї родиною поїхали на море в Бердянськ. Та інші історії про те, як діти всіма силами наближають нашу перемогу. Цей проект можна переглянути за силкою: https://www.youtube.com/watch?v=ZKtpFCrp1zM
|
